Субота
18.11.2017
00:07
Форма входу
Категорії розділу
Музеї [5]
Пошук
Наше опитування
А ви були в історико-краєзнавчім музеї ?
Всього відповідей: 92
Друзі сайту
Каталог
сайтів України


Історико-краєзнавчий проект Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля


Украинский портАл
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Теребовлянський історико-краєзнавчий музей

Каталог статей

Головна » Статті » Історія Музею » Музеї

Досліджуємо Трипілля разом...

Все, що я знаю про Трипілля.

Історія відкриття Трипільської культури сягає своїми коренями ще у 20 століття, правда тоді ще не існувало теперішньої назви, а її знахідки відносили до різних періодів існування людської цивілізації. Першим, хто зробив відкриття Трипілля став вчений, археолог Вікентій Хвойка, який займав яс археологічними розкопками у с. Трипілля неподалік Києва, і натрапив на велике поселення невідомої на той час культури. Усі ці  події датуються 1896-1897 роками. Правда першу знахідку Трипілля було знайдено ще у 1893 році, тому саме цей рік стає початком відліку розвитку науки про Трипілля, яка триває уже понад 130 років. Багато хто пояснює таку велику увагу до нововідкритої культури через розкопки, що велись на місці загиблої Трої археологом Шліменом, які дали поштовх до нових відкриттів в археології.

Оскільки територія розселення Трипілля займала великі простори, і не лише України, відповідно назва теж змінювалась відповідно до географічного розташування. Так в Румунії вона отримала назву – Кукутень, на Галичині та Буковині – Мальована кераміка; на Поділлі – Трипільська культура.

         Дослідження Трипільської культури розпочинались саме із археологічних розкопок. Так першим відкриття знахідок цієї культури зробив А. Шнайдер на Борщівщині (65 археологічних пам’яток у 1874 році).

1876 р. – дослідник А. Кіркор вивчав територію околиць с. Більче Золоте, а сме печеру Вертеба, де було виявлено залишки жител трипільців, уламки посуду, знарядь праці, залишки кісток. Далі шлях досліджень цікавої культури привів до Чернівець, а саме до с. Шипинці, де довгий час займався дослідженнями Деметрикевич. Колекції із цих розкопок зберігаються сьогодні у Віденському природничому музеї.

Що ж до самого першовідкривача даної культури, Вікентія Хвойки, то його дослідження розпочинались із Київських висот, застосовуючи метод ретроспективної реконструкції, у своєму щоденнику відновлював поселення,житла, посуд трипільців. Його польовий щоденник нараховував понад 100 о із детальним описом кожної знайденої речі чи площадки. 16 серпня 1899 року В. Хвойка почав відлік наукового життя терміну Трипільської культури, виголосивши новий термін на ІІІ Всеукраїнській археологічній конференції.

Щодо періодизації Трипільської культури, то й до сьогоднішнього дня немає остаточної думки, адже погляди, щодо її виникнення розходяться майже на тисячоліття.  Першу систему датування Трипілля-Кукутень  запропонувала вчена Тетяна Сергіївна Пассек у 30-их роках ХХ століття. Одна думка, що опирається на радіо-вуглицевий метод дослідження стверджує, що Трипілля-Кукутень існувало між 4000-2500 тис. р. до н.е. За календарною хронологією дана культура існувала між 5400-2900 тис. р. до н.е..

Питання про походження Трипільської культури теж сьогодні не має однозначної думки. Одна із них говорить, що трипільці жили між Егейським і Мармуровим морем, а звідти перекочували до Карпат. Ще одну теорію про походження нової культури висунув вчений Чайлд, в якій говориться, що трипільці пішли від лінійно-стрічкової кераміки.

Багато є й інших теорій, які опираються на різноманітні дослідження вчених.

У мідному чи неолітичному віці відбувається становлення відтворюючих форм господарства. Так трипільці є тією культурою, яку можна без заперечень назвати землеробською. Трипільські поселення на території України займали широку смугу лісостепу від р. Прут до середньої течії Пд. Бугу. Що дозволяло займатись орним землеробством. Окрім того час їх господарювання припадає на кінець голоцену (період потепління).

 Щодо хліборобства, то у трипільців була розвинута ціла система землеробства, перелогова система посівів, мотичне розпушування ґрунту (мотики переважно робили із рогу оленів). За дослідженнями вчених строк обробітку мотиками сімейної ділянки середнього розміру становить від 50 до 90 днів, отже, повинні були бути й інші методи обробітку землі, наприклад орне землеробство та використання тяглової сили. Сіяли трипільці пшеницю-двозернянку, ячмінь, горох, просо.

Збирання врожаю здійснювалось  за допомогою серпів з лезами із кремінних вкладишів (довжина від 4 до 7 см.). Такими серпами можна зібрати врожай на площі 1 кв.м. за 1 хв. Далі обробка зернових здійснювалась за допомогою молотильної дошки або саней, зроблених із глини. Зберігали зерно як у спеціальних посудинах- зерновиках (грушеподібні або біконічні, об’єм від 100 до 120 л. ), так і в зернових ямах. Обробка зерна вкл.. в себе : просушування , обпалювання та розмелювання зернотерками. Кам’яні зернотерки були знайдені майже у кожному житлі (від 1 до 14 в кожному).

Крім того займались тваринництвом. Серед свійських тварин,яких розводили, були : бик свійський, коза, свиня, вівця та кінь. Переважно їх стійбища були на прешому поверсі двоповерхових жител трипільців.

Поселення трипільської культури існувало на одному місці в межах 100 років. Потім поселення спалювалось. Існує думка про ритуальне спалення жител або у господарських цілях (перелогова система обробітку землі).

Трипільці на вирівняну поверхню землю вкладали шар дерева, який обмазували глиною, яку потім обпалювали на поверхні вогнищем. Ця поверхня служила підлогою на якій споруджували печі, лежанки, вівтарі. Навколо глиняного майданчика зводили стіни та двосхилий дах. Є ще одна версія щодо будівництва жител трипілля про каркасно- стовпчасті конструкції з дерев’яними стінами та перекриттям обмазаним глиною. Стіни робили плетеними з гілок,обмазували глиною, фарбували та розписували. Вже з раннього етапу трипільцям були відомі не тільки одноповерхові, а й двоповерхові споруди з горищем. Інтер’єр житлового приміщення включав піч або відкриті вогнище, різноманітні лави з глини, кам’яні зернотерки. Вікна робили круглими,поріг із глини, обведений геометричними фігурами, які оберігали від злих духів.

Досліджено також рештки культових споруд із колонами, в яких знайдено багато антропоморфних та зооморфних фігурок.

Є чимало даних для реконструкції одягу трипільського поселення . Ткацтво - одне з епохальних винаходів мідного віку. При розкопках знайдено прясельця, рештки вертикальних верстатів та глиняні грузи (важки). Знайдено відбитки різних тканин від мішковини до досить тонкого полотна, а також узорчасті тканини. Трипільці використовували, як нижній одяг ,наремні повязки . Жінки : довгі сукні, спіджниці, різні типи поясів з нашивними прикрасами. Чоловіки : костюм з штанів та шкіряної куртки, яка перев’язувалась поясом через праве або ліве плече. Відомі три пари взуття на всі пори року.

Посуд, писемність, вірування

Трипільцями вироблялась величезна кількість як кухонного так і столового орнаментованого посуду. Його використовували не лише для приготування їжі, а й зберігання припасів води, молока. Окремо культовий посуд (біноклевидний та моноклевидний). Асортимент посуду (20 видів) : кухонні горщики (10-80 см.), грушеподібна посудина з покришками, високогорлі глечики для молока, цідилки, Фруктовниці. З глини робили також ковші, черпаки, ложки. Посуд старанно оздоблювався вирізним орнаментом, штампами, розмальовувався.

Трипільські орнаменти ще сто років тому зацікавили науковців. Кожне поселення мала свою манеру розпису. Так посуд майданецького поселення нараховує 239 видів знаків, які утворювали 9 найбільш уживаних блоків. Серед трипільських орнаментів найчастіше зустрічаються лінійні розгортки, одноярусні зображення, спіралі, кола, овали з променями. Дуже поширені зображення змія,  символу часу у вигляді хреста або свастики, що означає вічний рух. Можна твердити,що трипільці зберегли знання попередніх епох і передали їх нащадкам. Дослідження свідчать, що до цієї інформації звертались лише у разі важких випробувань, поповнюючи і передаючи наступним поколінням.

 

 

 

 

 

 

 

Трипілля на Теребовлянщині

Дослідження Трипільської культури на Теребовлянщині розпочалось влітку 1947 року, коли археологічна група із Львівського інституту археології вела свої дослідження –розкопки поблизу сіл Семенів і Зеленче. Проте перша згадка про трипільські поселення на цій території була опублікована Ф. Деметрикевичем ще у 1900 році, який розкопав і дослідив 8 площадок із залишками стін, печей та кераміки .

Отже цією Львівською археологічною групою в околицях с.Семенів-Зеленче було виявлене ще ніким не розкопане поселення т. к., розташоване на території лісу (Костюрик). Довжина внутрішнього валу 80 м.,ширина- 10 м. На цій площі знайдено кремінні ножі, уламки розписної кераміки, куски перепаленої глини.

Скупчення кераміки і кам’яного знаряддя найбільше виявлені на тому місці, де скоріш за все була піч. Цілих посудин не знайдено. Являють інтерес і к-ка зерен пшениці та ячменю, а також 2 денця від великих посудин з чіткими відбитками тканини. Цікаво, що конструкції трипільських хат дещо нагадують домівки теперішніх сільських хат, де куски глини також обпалюються, а потім ними вимощуються площадка для житла. Після чого для вирівнювання поверхні накладається шар гончарної глини. Кераміку поселення можна розділити на 2 групи . Менша група – з крихкої недобре обпаленої глини з домішками товчених черепашок, орнаментована насічками по краю вінця. Вона представлена невеликими та середніми глечиками і горщиками. Друга група зроблена з добре відмоченої глини без домішок, поверхня загладжена, орнамент виконаний фарбами. Цей тип представлений глечиками без вушок , мисочками малих розмірі, Посудинами на 4 ніжках та зерновиками. Фарбою (червоною, коричневою, жовтою), якою робився орнамент, служила вохра розтерта з водою. Темно-бура фарба – болотна руда. Найпоширеніший орнамент : великі вертикальні надрізи,що утворюють зубчики, круглі заглиблення, штампи. Глиняна пластика представлена фігуркою бика з короткою мордою і прямими рогами, а також уламком зображення жіночою фігурки.

 

Категорія: Музеї | Додав: NEO (22.09.2011)
Переглядів: 2859 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 1
1  
Доброго вам дня.
Я в себе в Житомирі підєднався до інтернету, і тепер можу відвідувати музей віртуально коли захочу. Вийшов непоганий сайт. Поздоровляю.
Я покопаюсь в своїх архівах, і вам відправлю по е-почті фотки може у вас таких нема. А також скопіюю книжку про зброю камяного віку.
Бажаю творчого росту і багатих спонсорів.
мій skayp - s20021966

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]